«Тривале неспання в біологічну ніч здатне посилювати негативні емоції, погіршувати контроль поведінки та робити ризиковані рішення привабливішими», припускають дослідники. Мозок уночі не лише втомлюється від нестачі сну: його робота може змінюватися під впливом добових біологічних ритмів.
Концепцію назвали гіпотезою «мозку після опівночі». Вона описує можливі зміни в людини, яка лишається активною тоді, коли циркадні ритми налаштовані на сон. Удень системи мозку пристосовані до концентрації, спілкування й рішень. Уночі організм переходить в інший режим, тож неспання дає поєднання циркадного спаду й накопиченої втоми.
У такому стані можуть слабшати процеси, що допомагають стримувати поведінку й оцінювати довгострокові наслідки. Позитивні емоції зазвичай приглушуються, негативні — посилюються. Нейтральні події здатні отримувати надмірно похмуре забарвлення: людина довше прокручує неприємні думки й сильніше тривожиться.
Чому слабшає контроль імпульсів
Після недосипання система винагороди може сильніше реагувати на очікування приємного результату й гірше враховувати шкоду. Теоретично зростає схильність до імпульсивних рішень: шкідлива їжа, сигарета, алкоголь або вчинок, від якого вдень свідомо відмовляються. Тривале неспання також погіршує роботу префронтальної кори, яка бере участь у плануванні, оцінці ризиків і контролі імпульсів. Можуть слабшати робоча пам’ять, концентрація й здатність ухвалювати виважені рішення.
Йдеться не про те, що після 00:00 мозок раптово «ламається». Це саме гіпотеза для вже відомих змін у поведінці. Автори наголошують: модель ще треба перевірити, а частину даних важко відокремити від звичайної втоми. Короткі пробудження на кілька хвилин цього ефекту не стосуються. Нічне неспання пропонують розглядати як період більшої вразливості до негативних думок і імпульсів, але для остаточних висновків потрібні нові дослідження.
