Автор player 
Детективи НАБУ та прокурори САП завершили масштабну спецоперацію «Карфаген». За версією слідства, злочинне угруповання діяло на базі Офісу Генерального прокурора. Посадовці системно прикривали шахрайські кол-центри й легалізували мільйонні статки.
Про це повідомило джерело. Нижче — ключові деталі справи.
Хто очолював схему і як ділили гроші
За даними антикорупційних органів, групу в середині 2025 року створив і очолив один із керівників структурних підрозділів ОГП. До схеми він залучив чинних прокурорів і цивільних спільників.
За неперешкоджання роботі «офісів», які ошукували українців і іноземців, фігуранти отримували регулярні хабарі. За інформацією джерела, організатором називають заступника начальника департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергія Кропиву. Його затримали ввечері 4 вересня.
У матеріалах фігурують псевдоніми:
- «Канцлер» — керівник групи;
- «Муза» — близька особа;
- «Камрат» — водій;
- «Флеш» — помічник.
На оприлюдненому відео затриманий згадує свого керівника — «шефа», по батькові якого Андрійович.
Кримінальний дохід легалізовували кількома шляхами. Понад 20 млн грн пішли на нерухомість, коштовності та дорогий транспорт. Ще понад 12 млн грн за мінімальними оцінками переписали на підставних осіб, зокрема на житло в апарт-комплексі біля Карпат. Понад 10 млн грн розподілили по рахунках родичів під виглядом легальних доходів від бізнесу.
Правоохоронці офіційно викрили п’ятьох учасників. Дії кваліфікують за статтею 255 (створення й участь у злочинній організації) та статтею 209 (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом) Кримінального кодексу України. Слідчі дії тривають, коло підозрюваних може розширитися.
Записи, призначення і реакція ОГП
Прогалина в законі дозволяла призначати прокурорів без обов’язкових конкурсів. Саме так у серпні 2025 року посаду заступника начальника департаменту ОГП обійняв фігурант під псевдо «Канцлер».
«Наближеність до шефа, відчуття безкарності, свої люди в державних структурах та фактично необмежені повноваження щодо всіх сфер діяльності ОГП дозволили „Канцлеру“ сконцентрувати у своїх руках важелі впливу на один з найбільш прибуткових кримінальних бізнесів в Україні — кол-центри», — зазначили в НАБУ.
Посадовець, за даними слідства, контактував із особами в міжнародному та національному розшуку за кіберзлочини. Група намагалася підпорядкувати собі провадження щодо шахрайських кол-центрів.
Коли в липні 2026 року в медіа з’явилися повідомлення про можливе закриття осередків через міжнародний тиск, посадовець забезпечував лише видимість роботи прокуратури. За послуги він отримував відсоток від діяльності кол-центрів, фінансових компаній та обмінників. На аудіозаписах «Канцлер» каже, що головним є фінансовий результат.
Статки почали накопичуватися ще до ОГП: з 2021 року під час роботи в департаменті кіберполіції Нацполіції та у 2023–2024 роках на посаді заступника голови Одеської ОДА. Нерухомість і транспорт оформлювали на близьких. Коли цього стало замало, залучили родичів особи під псевдо «Муза».
Основою впливу були зарплати в конвертах, «подяки» та вирішення питань за гроші. «Канцлер» розставляв довірених осіб, зокрема родичів, на керівні посади в обласних прокуратурах. Фактичні повноваження перевищували офіційні: він просив керівництво поліції Одещини «нажухати» боржника й впливав на тіньову зарплату заступника голови ДПС.
Оскільки «шефом» назвали посадовця ОГП з по батькові Андрійович, у медіа з’явилися припущення про генерального прокурора Руслана Андрійовича Кравченка. Джерело повідомило про обшуки. В Офісі генерального прокурора заявили, що слідчі дії проводили в службових приміщеннях, якими користуються Руслан Кравченко, його заступниця Марія Вдовиченко та інші працівники.
«Близько опівночі детективи НАБУ все ж провели слідчі дії у службових приміщеннях, якими користуються Генеральний прокурор, перша заступниця Генерального прокурора, а також інші працівники та структурні підрозділи ОГП».
В ОГП додали, що щодо працівника, який фігурує в розслідуванні, вирішують питання про звільнення. Відомство пообіцяло сприяти слідству, але наголосило на потребі правової оцінки нічних обшуків. Там вважають, що підозри щодо керівництва спираються на припущення та побутові розмови, а детективи під час дій отримали доступ до матеріалів інших проваджень.
За даними журналістів, генпрокурора не могли знайти понад 12 годин після початку операції, коли він заїхав у будівлю в урядовому кварталі. В ОГП запевнили, що в суботу «від ранку» він перебував на робочому місці. Офіційних заяв від нього на момент публікації не було.