Як перевірити срібло: клеймо, магніт і огляд

Як перевірити срібло: клеймо, магніт і огляд

Як перевірити срібло вдома можна лише до межі підказки. Чітке клеймо, магніт, який не чіпляється до тіла виробу, і рівний знос без жовтої основи звужують сумнів, але не доводять пробу. Жоден кухонний спосіб не відрізняє сплав 925 від тонкого покриття на латуні.

На маркетплейсах і в комісійках регулярно продають ложки та каблучки з написом 925, вибитим поверх покриття. В Україні легальний продаж ювелірних виробів із дорогоцінних металів дозволений лише з відбитком державного пробірного клейма, тож на новому товарі без знака платити як за срібло не варто. Держпродспоживслужба також нагадує: виріб належної якості не підлягає обміну, тому перевіряти треба до оплати, а не після.

Далі розберемо, що читати на таврі, що реально показує магніт, які побутові проби лише імітують перевірку і в якому порядку оглянути річ, не дряпаючи її.

Читайте клеймо як підказку, а не гарантію

Типовий випадок: з шафи дістають бабусині ложки або каблучку з оголошення, бачать цифри 925 і заспокоюються. Частина продавців саме на це й розраховує. Штамп можна поставити на будь-який м’який метал, тож клеймо не є доказом складу.

За Законом України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння» для срібла встановлені проби 800, 830, 875, 925 і 960. Цифра означає частки чистого срібла на тисячу: 925 — це 92,5 % срібла, решта зазвичай мідь для міцності. У обігу ще трапляються старі вироби 750-ї проби з державним клеймом.

На українському виробі шукайте державне пробірне клеймо: прямокутник із випуклими горизонтальними сторонами, тризуб органу пробірного контролю або каштановий листок виробника, який має право таврувати сам, і цифри проби. Поруч часто стоїть іменник — знак майстерні. На імпорті бувають Sterling, 925, 800 або британський лев. Написи EP, EPNS, Silver plated і «посріблення» означають покриття, а не суцільний сплав.

Дивіться клеймо під лупою або макрозйомкою телефона при боковому світлі. Справжній відбиток має рівні краї й однакову глибину. Розмиті цифри, різний нахил шрифту й знак лише з одного боку рознімного виробу — привід не вірити штампу. Відсутність клейма не вирок для старого ручного виробу чи іноземного антикваріату, але для нової прикраси в українському магазині це вже порушення правил торгівлі.

Перевірте магнітом і зупиніться на його межі

Візьміть сильний неодимовий магніт і піднесіть його до шинки каблучки, полотна ланцюжка чи чаші ложки, а не до застібки. Срібло і мідь діамагнітні: магніт до тіла справжнього виробу не прилипає. Якщо метал різко чіпляється по всій поверхні, всередині сталь або залізо під сріблястою плівкою.

На цьому корисність тесту закінчується. Латунь, мельхіор, цинк, алюміній і мідь теж не магнітяться, тож підробка з них проходить перевірку так само, як стерлінг. Застібка-карабін часто має сталеву пружину: тяга лише в цьому вузлі нічого не каже про ланцюжок. Не водіть магнітом по полірованій грані — дрібні подряпини лишаються, а висновок від цього не міцнішає.

Повільне сповзання магніта похилою площиною теж не доказ. Срібло добре проводить струм, і рухоме поле гальмує, але мідь проводить майже так само. Різницю рукою не відділити.

Відкладіть побутові тести, які нічого не доводять

Звук — найчастіша помилка зі столовим сріблом. Ложку кидають на плитку «послухати передзвін» і отримують вм’ятину. Дзвін залежить від форми, товщини й того, об що вдарився метал. Глухий удар не викриває підробку, дзвінкий не підтверджує сплав.

Кубик льоду тане на сріблі швидко, бо теплопровідність срібла найвища серед металів. Мідь відстає ненабагато, а тонке покриття майже не затримує тепло: лід читає масу під плівкою лише на товстому предметі. На ажурній сережці тест не працює. Почорніння теж не паспорт. Срібло темніє від сірки, але темніє і покриття; свіжий виріб може бути чистим просто тому, що його не носили.

Йод, яйце, відбілювач і азотна кислота реагують із поверхнею і лишають пляму. На покритті реакція може збігтися зі сріблом, а на суцільному сплаві ви отримаєте слід, який не зітреться поліруванням. Не пиляйте край надфілем і не грійте виріб: так перевіряють брухт, а не прикрасу, яку ще носити.

Огляньте виріб, не знімаючи з нього шар

Безпечний порядок займає десять хвилин і не потребує реактивів. Складіть його так, щоб кожен крок лише звужував версію, а не «доводив» метал.

  • При денному світлі зніміть макрофото всіх знаків, включно з тильним боком ручки ложки і внутрішньою шинкою.
  • Порівняйте напис із пробами 800, 830, 875, 925, 960 і окремо випишіть слова на кшталт plated.
  • Піднесіть магніт до тіла виробу, потім окремо до застібки, штифта чи леза ножа.
  • На згинах, гранях і місцях тертя пошукайте жовту чи червону основу: це слід покриття, що протерлося.
  • Якщо є така сама річ із відомим складом, порівняйте вагу в руці. Порожнисті підсвічники й ручки з баластом цей крок ламають.
  • Збережіть ярлик: на ньому мають бути сплав, проба, маса і позначка б/в, якщо річ не нова.

Збіг трьох спокійних ознак — чіткий знак, тиша магніту на тілі, немає іншої основи на зносі — достатній привід лишити ложки в шухляді. Розбіжність хоча б в одній означає, що домашній огляд вичерпано. Не поліруйте річ перед здачею на експертизу: абразив знімає саме той тонкий шар, за яким видно покриття.

Віддайте сумнівний виріб на пробу фахівцю

Домашніх спостережень замало, коли річ продають, ділять у спадщині або купують дорожче за біжутерію. Розбіжність між клеймом і зносом, відсутність державного знака на новому виробі й магніт, що чіпляється до полотна, — три окремі причини не завершувати угоду на словах продавця.

Експертизу для фізичних осіб роблять казенні підприємства пробірного контролю: центральне і регіональні. Там визначають метал, пробу і масу. Серед методів є рентгенофлуоресцентний аналіз: прилад читає склад з поверхні без надпилу. Перед візитом візьміть у найближчого підприємства чинний тариф — плату рахують за виріб і за тип роботи, єдиної «кімнатної» ціни немає.

Ломбард і ювелірна майстерня з аналізатором дадуть швидку відповідь за годину. Уточніть, чи тест без подряпини. Кислотна проба на камені лишає слід, і для каблучки, яку плануєте носити, це вже псування. Усний висновок без протоколу не підійде для спору з покупцем.

Після огляду вирішуйте, куди нести річ

Якщо знаки збігаються з пробою, магніт мовчить на тілі виробу, а річ лишається вдома — окрема експертиза не потрібна. Зніміть фото клейма і покладіть у теку з документами на випадок продажу.

Якщо купуєте з рук і сума помітна, домовтеся про перевірку до передачі грошей. Казенне підприємство пробірного контролю або майстерня з аналізатором закриють питання за один візит; кислоту не дозволяйте.

Якщо дісталися ложки чи каблучка без паперів і є жовта основа на зносі, не чистьте їх пастою. За тиждень віднесіть один предмет на експертизу: відповідь по ньому зазвичай стосується всього комплекту однієї майстерні.

Що це означає для вас: домашній огляд відсікає явну сталь і відверте покриття, але пробу підтверджує лише фахівець. Не платіть ціну суцільного срібла за штамп, який не перевірили.

Автор player

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *